Науково-дослідний інститут Лесі Українки відкрито у вересні 2006 року. На відміну від його близьких аналогів, що функціонують у багатьох університетах, цей Інститут за призначенням і функціями – науково-дослідний, задуманий і створений на зразок академічної наукової інституції з подвійним підпорядкуванням – Міністерству освіти і науки та Національній академії наук.

 

Ідея створення Інституту Лесі Українки народилася давно. Причетність до неї мав ще світлої пам’яті ректор Луцького державного педагогічного інституту ім. Лесі Українки Нестор Володимирович Бурчак, який активно підтримував пропозиції і щодо музею Лесі Українки, і щодо наукового центру вивчення творчості письменниці в педінституті. Свого часу в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка було організовано творчу групу, яка уклала план-проспект академічного Повного зібрання творів Лесі Українки у 16 томах і розпочала підготовку текстів до друку. У 2005 році на базі філологічного факультету в університеті було утворено науково-дослідний центр вивчення творчості Лесі Українки.

 

Отже, ще до офіційного створення Інституту розпочато значну дослідницьку роботу. Завершується підготовка словника статей із теми „Леся Українка та її доба” (керівник – к. ф. н. Н. Г. Сташенко), до виконання якої були залучені співробітники Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка та науковці й музейні працівники Волині. У межах цього проекту написано статті й розвідки, проведено конференції й наукові семінари, створено страховий фонд (на електронних носіях) рукописної спадщини письменниці та її бібліотеки, здійснено факсимільне видання „Колодяженські пісні з рукописного зошита у записах Лесі Українки та Ольги Косач”, фототипічне видання „Народних мелодій” (ч. 1), записаних Климентом Квіткою з голосу Лесі Українки, перевидано книгу „Леся Українка. Хронологія життя і творчости” Ольги Косач-Кривинюк та ін.

   

Стратегічне завдання Інституту – підготовка й видання академічного Повного зібрання творів Лесі Українки. До цього видання ввійде все, написане її рукою,  – художні твори, літературно-критичні статті, публіцистика, листування тощо. Зрозуміло, що таке видання потребує значної попередньої роботи, зокрема ґрунтовного текстологічного дослідження автографів письменниці.

 

 Вивчення рукописної спадщини Лесі Українки – один із основних напрямків діяльності Інституту на цьому етапі. Зокрема, в наукових планах передбачено створення картотеки її автографів, що зберігаються в різних архівосховищах України та за кордоном, завершення опису архіву Оксани Косач-Шимановської (к. ф. н. Л. П. Мірошниченко), опис архівних матеріалів відомого знавця творчості Лесі Українки Анатоля Костенка (к. ф. н. Н. І. Гаврилюк) і переведення на електронні носії архівів Олени Пчілки, Михайла Косача, Михайла Драгоманова та інших матеріалів, які зберігаються у відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури  ім. Т. Г. Шевченка.

 

Знакова подія в діяльності Інституту – поповнення рукописної спадщини Лесі Українки невідомими досі оригінальними автографами її листів (на художніх поштівках) до різних адресатів та листівок осіб із близького оточення письменниці. Це наше перше придбання, здійснене завдяки науковцям Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка та адміністрації Волинського національного університету ім. Лесі Українки. Сподіваємося, що ці матеріали стануть благодатною основою для створення відділу рукописних фондів Інституту Лесі Українки.

 

Розпочато роботу над персональною енциклопедією „Леся Українка”, яка міститиме найповніші відомості про життя і творчість письменниці, її літературне й суспільно-культурне оточення, перекладацьку діяльність, місця перебування, вшанування пам’яті тощо. Ще один важливий напрямок нашої роботи – підготовка й видання „Словника мови творів Лесі Українки”. Тому у складі Інституту працюватиме відділ мовознавчих досліджень. Розпочато підготовку словника персоналій на тему „Леся Українка в літературознавстві та художній творчості” (Т. Я. Данилюк-Терещук). Написання наукової біографії Лесі Українки, розвідок і монографічних досліджень, бібліографія, видавнича діяльність, літературно-меморіальна робота – усе це також входить в обсяг наших планів і завдань.

    

Серед науково-видавничих проектів Інституту – підготовка і видання  збірників „Леся Українка і сучасність” (т. 4, у 2 кн.), „Леся Українка у мовознавчих дослідженнях” (Н. О. Данилюк), праць відомих дослідників і видавців творчості письменниці Б. Якубського, М. Зерова,  Д. Донцова з ґрунтовними передмовами та відповідним історико-літературним коментарем. Л. П. Мірошниченко готує до друку книжку  „Михайло Обачний. Твори. Переклади. Листи”, супроводжуючи її фаховими, побудованими на архівних матеріалах примітками та біографічним дослідженням. Упорядковується збірник „Українська Плеяда: Документи, матеріали, спогади, епістолярій” (А. Г. Диба) тощо. У 2007 р. вийшли друком видання: „Леся Українка. Бібліографічний покажчик праць викладачів, працівників, аспірантів та студентів ВДУ імені Лесі Українки (2000–2005)” (упор. Л. Ф. Златогорська), збірник статей Л. І. Скупейка „Постаті і тексти (з історії української літератури)”. Підготовлено  до друку:  1. Леся Українка. Лісова пісня.– К., 1914 / Репринт. вид. Вступ. ст. Л. І. Скупейка,  текстолог. коментар Л. П. Мірошниченко; 2. Документи і матеріали Лесі Українки та родини Косачів у музеях і установах Волині: Каталог-довідник  / Упоряд. Н. Ю. Пушкар, Т. Я. Данилюк-Терещук; 3. Творчість Лесі Українки на сторінках журналу „Слово і Час”: Бібліографічний покажчик / Упоряд. Л. Ф. Златогорська; 4. Бібліографічний покажчик друкованих праць проф.О. Рисака про творчість Лесі Українки / Упоряд. Л. Златогорська.

 

В аспекті теоретичного осмислення творчості письменниці передбачено написання статей до персональної енциклопедії „Леся Українка” у межах наукової теми „Естетика Лесі Українки” (керівник – д. ф. н. М. В. Моклиця), „Художня проза Лесі Українки” (к. ф. н. В. Г. Сірук), „Леся Українка як дослідник фольклору Волині” (к. ф. н. Л. С. Семенюк) та ін. Ведуться також консультації щодо  співпраці з науковцями суміжних спеціальностей.

 

Ще одна цікава сторінка в діяльності  Інституту – координація роботи, зокрема, з кримськими дослідниками, щодо підготовки енциклопедичного довідника „Леся Українка і Крим”, з науковцями Одеси – щодо написання статей, тематично пов’язаних з перебуванням письменниці на Одещині, а також із чернівецькими вченими і краєзнавцями, працівниками музеїв Лесі Українки в Києві, Колодяжному, Новограді-Волинському та ін.

 

Важлива форма співпраці, а водночас своєрідна форма оприлюднення й апробації наслідків роботи Інституту – наукові конференції та семінари, що проводяться періодично й мають статус міжнародних і всеукраїнських. Доповіді їх учасників публікуються у ваківських збірниках наукових праць.

        

Щоб розширити коло вчених, тематику та сферу наукових завдань, Інститут запрошує до співпраці літературознавців, краєзнавців, працівників музеїв, архівів, бібліотек, а також аспірантів та студентів, – усіх, хто досліджує творчість Лесі Українки як на Батьківщині, так і за її межами.

 

Увага! Розпочато формування наукової бібліотеки Інституту. Ми з радістю розглянемо всі пропозиції щодо Ваших подарунків чи придбання літератури про життя і творчість Лесі Українки.

        

Усіх, хто бажає долучитися до грандіозного проекту вивчення і популяризації творчості Лесі Українки просимо зголошуватися  за адресою:  

43025 м. Луцьк, просп. Волі, 13,

Волинський національний університет ім. Лесі Українки

Науково-дослідний інститут Лесі Українки

Романову С. М.

Ел. пошта: institutLU@univer.lutsk.ua

Тел. (8-03322) 4 83 02

Сергій Миколайович Романов (вчений секретар)